Степан Бандера – герой чи колаборант? Історія постаті українського революціонера

Хто такий Степан Бандера і що він зробив для українського народу? Чому одні його боготворять, а інші засуджують? Історія його життя, вплив на самосвідомість українців і спадщина для сучасників.

Коротка біографія

Майбутній лідер Організації Українських Націоналістів народився 1 січня 1909 р. у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священника.

Кандидат політичних наук, колишній радник голови СБУ Юрій Михальчишин так розповідає про дитинство Степана Бандери: “У дитинстві та в юні роки Бандера багато займався спортом, оскільки мав слабке здоров’я та був вимушений гартуватися фізично. Активно займався громадською діяльністю, був членом молодіжної організації Пласт”.

У Львові Степан почав активно проявляти себе у лавах нелегальної української військової організації, створеної Євгеном Коновальцем. Згодом на базі цього об’єднання буде утворено ОУН, провідником якої стане сам Бандера.

За словами Юрія Михальчишина, на боротьбу за Українську Державу Степана Бандеру могло надихнути військове дитинство, приклад батька та загальна високопатріотична атмосфера, яка панувала тоді в окупованій поляками Галичині.

Повне інтерв’ю з Юрієм Михальчишиним можна прочитати на сайті Фактів.

Відомим в українському суспільстві Бандера став після успішного замаху 1934 року на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, який відповідав за “пацифікацію” українців. Легендарного статусу Бандера набув після Варшавського судового процесу над ОУН за організацію вбивства, де під загрозою смертної кари своїми відповідями та зваженою поведінкою здобув чимало прихильників та популярність на українських землях.

Через конфлікт інтересів у квітні 1941 року було створено організацію ОУН-Б з однодумців Бандери. Того ж року 30 червня провід ОУН-Б на чолі зі Степаном Бандерою та Ярославом Стецьком оголосили про створення Української держави у Львові, прагнувши отримати легітимність та змусити німців визнати прагнення до незалежності. Однак це не сподобалось німецьким спецслужбам, і 5 липня Бандеру було заарештовано і відправлено до концтабору “Заксенгаузен”.

Він проводив активну боротьбу проти Москви та Радянської влади, за що Радянський уряд бачив у ньому небезпечного ворога. Внаслідок такої ситуації Степан Бандера постійно змінює місце проживання, переїжджаючи з місця на місце. Остаточно він влаштувався у Мюнхені, де навчалася його донька. Там він провів останні роки свого життя за підробленим паспортом на ім’я Штефана Попеля.

15 жовтня 1959 року його вбив агент КДБ Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя зі спеціального пістолета струмінь ціанистого калію. Через п’ять днів його поховали на мюнхенському цвинтарі.

Степан Бандера – колаборант?

Радянська пропаганда полюбляла звинувачувати ОУН та УПА у колаборації з нацистами. І попри тисячі опублікованих документів, десятки досліджень про антинацистську боротьбу українських націоналістів, цей міф продовжує існувати. 

В межах пропаганди Степан Бандера розглядався, як мало не головний прибічник Гітлера в Україні. У той час як сам Бандера скептично оцінював можливість використання німецької допомоги у відродженні України. Цей момент став одним із ключових в його дискусії зі старшими членами ОУН, яка закінчилася розколом організації. 

Бандера був переконаний, що лише своїми силами вони зможуть вибороти шлях до незалежності. Як допоміжний засіб він шукав інших партнерів, наприклад, Італію. Після укладення пакту Молотова — Ріббентропа стало остаточно зрозуміло, що ніякої співпраці з німцями бути не може. Тому 30 червня 1941 року ОУН під керівництвом Бандери проголосила Акт відновлення незалежності України без жодного узгодження із «союзниками». Щоб спинити “українську самодіяльність”, поліція негайно затримує Степана Бандеру і ставить перед ним вимогу відкликання Акту. Це була пропозиція, від якої не можна відмовлятися, але Бандера зробив це. 

Український інститут пам'яті  посилається на протокол розмови керівника ОУН із заступником державного секретаря Ернстом Кундтом від 3 липня 1941 року.

“Я хочу ще раз вияснити, що всі мої накази не залежали від будь-якого розпорядження чи згоди німецьких властей. Видаючи свої накази, я не покладався на жодні німецькі власті, ані на їхнє погодження, але тільки на мандат, який я отримав від українського народу”, – казав сам Степан Бандера.

Тому звинувачення у змові з Німеччиною є безпідставними і радше притягнутими за вуха. 

Роль особистості Бандери в історії України

Степан Бандера став символом українського визвольного руху, про що сам він казав: 

“Мушу Вам щиро сказати, що мені дуже важко. Гнітить мене невимовно те, що з моїм ім'ям зв'язується найбільші цінності нашої боротьби, куплені працею, великими жертвами і кровію Найкращих Друзів. Чуюся негідним служити за символічне зосередження тих вартостей українського визвольного руху. Під тим моральним тягарем людина слаба, все бачить, як мало сама внесла до спільних надбань, яка безмежна різниця між власним вкладом, власною спроможністю і власною вартістю та тим, що має репрезентувати й очолювати. Репрезентація - це не моє діло, не маю для цього жодних диспозицій і чуюсь зле в такій ролі. Змістом мойого життя досі була боротьба, так і мусить бути дальше. Не можу боротьби репрезентувати, коли не беру в ній участі. На репрезентанта “за склом” не надаюся”.

Діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають 32% громадян, стільки ж вважають його діяльність негативною, свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у 2021 р. спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.

Молодь більш схильна вважати Степана Бандеру історичною постаттю, чия діяльність була радше позитивною для України, кажуть автори дослідження.

Попри довготривалого замилювання очей радянською пропагандою, без сумніву внесок Степана Бандери в нашу самосвідомість і національну ідентичність дуже великий. Ця людина пожертвувала родиною, свободою і врешті решт життям за ідею української незалежності.

На тлі подій, які відбуваються зараз в Україні, образ Бандери знову на вустах. І нарешті він постає у нашій країні як герой. Люди цікавляться його життям, його боротьбою і нашим минулим. Степан Андрійович Бандера у свій час зробив багато, щоб у наш час його пам'ятали і поважали. 

Пропонуємо вам переглянути фільм про життя Степан Бандери: